Add parallel Print Page Options

Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!

Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!

А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.

Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.

Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.

Read full chapter